Країни G7 ставлять питання щодо «лазівок» у швейцарських санкціях

Країни G7 – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США – задаються питанням «лазівок» у швейцарських санкціях та надсилають листи до Берну. Keystone / Peter Kneffel

14 квітня швейцарські ЗМІ оприлюднили подробиці листа послів країн Великої сімки на адресу офіційного Берна з критикою «санкційних лазівок», які, за їхніми словами, дозволяють російським активам, що перебувають у Швейцарії, обходити санкції, запроваджені по відношенню до Росії у зв’язку з її агресію проти України. Не кажучи вже про те, що така практика, за словами дипломатів, є для самої Швейцарії серйозним «репутаційним ризиком».

Копію листа послів країн G7 у Берні, датованого 5 квітня 2023 року, було опубліковано в п’ятницю, 14 квітня 2023 року, газетами, що входять у видавничий холдинг TX (колишня група Tamedia). Про існування цього листа та про висловлені в ньому побоювання минулого тижня повідомила швейцарська газета Handelszeitung, і ми також своєчасно проінформували про нього наших читачів. У листі йшлося, зокрема, про Цільову групу REPO (Russian Elites, Proxies and Oligarchs, «російські еліти, довірені особи та олігархи»), яка була сформована ЄС та країнами «Великої сімки». Офіційний Берн досі відмовлявся приєднатися до цього міжнародного координаційного органу. 

Газета Handelszeitung процитувала прес-секретаря Міністерства економіки Швейцарії, який підтвердив, що відповідне звернення було отримано, але уряд (Федеральна рада) ще не обговорював його. Інший представник цього ж швейцарського міністерства повідомив тій самій газеті в п’ятницю, 7 квітня 2023 року, що питання про те, «чи братиме Швейцарія участь у робочій групі REPO, і якщо так, то яким чином, наразі розглядається відповідними федеральними установами» і що «уряд Конфедерації уважно стежить за її діяльністю».

 Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

У листі посли країн Великої сімки ставлять під сумнів той факт, що Швейцарія робить адекватні зусилля щодо пошуку та арешту російських активів. Зараз Берн заморозив таких активів на суму близько 7,5 млрд швейцарських франків (8,3 млрд доларів), але посли кажуть, що, «за оцінками незалежних джерел, загальна сума афілійованих з Росією активів, що знаходяться у Швейцарії, може бути значно вищою» і сягатиме суми у 50 або навіть 100 млрд франків. Вони також ставлять під сумнів політику банків Швейцарії щодо забезпечення конфіденційності фінансових та інших релевантних даних, оскільки такі норми «можуть бути використані для замітання слідів». 

«Ми маємо побоювання, що норми забезпечення конфіденційності персональної інформації стоять на шляху співробітників правоохоронних органів, які виявляють незаконні фінансові структури, створені (для потреб осіб, що потрапили під санкції), юрисконсультами, які виступають у цьому випадку як фінансові посередники». Посли країн G7 також закликають уряд Швейцарії прояснити нарешті, «у чому полягає різниця між «захистом конфіденційності інформації в юридичних питаннях» і таким самим захистом, який вже застосовується для приховування реальних бенефіціарних власників (активів)». Швейцарія послідовно відкидає критику на свою адресу.

Голова Державного секретаріату з економічних питань (SЕСО, підрозділ Мінекономіки Швейцарії) Хелене Будлігер Артієда нещодавно сказала в інтерв’ю газеті NZZ, що вона не погоджується зі звинуваченнями на адресу Швейцарії, які були висловлені послом США в Берні Скоттом Міллером. Дипломат вважає, що Швейцарія недостатньо ефективно реалізує санкції, запроваджені проти Росії після початку її агресії проти України. «Федеральні органи влади Швейцарії, які займаються санкціями, не ведуть політичних ігор, — каже Хелене Будлігер Артієда. – Це особливо важливо відзначити на тлі існуючих у Швейцарії розбіжностей з таких фундаментальних питань, як застосування санкцій і політика нейтралітету, включаючи відносини з Європейським союзом». 

У відповідь на заяву посла США Скотта Міллера про те, що Швейцарія «могла б заблокувати ще до 100 млрд франків російських активів», вона заявила, що «тут, очевидно, існує якесь непорозуміння. Справа в тому, що цифри «від 50 до 100 млрд франків» – це оцінка того, скільки всього російських фінансових коштів могло б перебувати у Швейцарії. Цей показник не є офіційною оцінкою уряду Швейцарії. Наразі заморожено 7,5 млрд франків російських активів, що еквівалентно одній третині від 21,5 млрд євро, заморожених у всіх країнах ЄС. На чому ж тоді базується думка, що Швейцарія нібито абияк працює по цьому питанню»? 

Скотт Міллер також висловив сумнів у тому, наскільки сама Х. Будлігер Артієда переконана у потребі своєї роботи. «Я не ставлю під сумнів корисність санкцій. Я лише згадала той факт, що більшість країн світу не застосовують санкції щодо Москви і що Росія, таким чином, має засоби та канали їхнього обходу. Я повністю підтримую курс уряду. Це стосується і нашої європейської політики. У завдання SЕСО не входить проявлення ініціативи в таких особливо чутливих політичних кейсах, оскільки в іншому випадку ми ризикували б стати об’єктом звинувачень у переслідуванні якихось власних цілей, відмінних від цілей Швейцарії в цілому», — резюмує Х. Будлігер Артієда. Швейцарія загалом дотримується експортних санкцій проти Росії. В теперішній час розслідується лише два випадки порушення санкційного режиму фірмами Швейцарії в галузі експорту. 

Як відмітили газети холдингу TX у п’ятницю, 14 квітня 2023 року, всі ці вимоги G7 до Швейцарії, включаючи питання про членство Берна в групі REPO, ймовірно, будуть знову озвучені наступного тижня, коли президент Швейцарії в 2023 році Ален Берсе вирушить до Берліна для проведення консультацій із Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Не за горами і консультації з США: у четвер, 13 квітня 2023 року, агентство Reuters повідомило, що головний «чиновник з санкцій», заступник міністра фінансів США Брайан Нельсон, відвідає Швейцарію наступного тижня. А напередодні, в середу, 12 квітня 2023 року, Міністерство фінансів США оновило свій список санкцій, додавши до нього низку нових осіб і організацій. 

Серед фізичних осіб, які потрапили під санкції, було названо трьох громадян Швейцарії, яких вважають фінансовими «посередниками», пов’язаними з юридичною фірмою Sequoia, зареєстрованою в князівстві Ліхтенштейн. Фірма Sequoia підозрюється у наданні «фінансової, матеріальної чи технологічної підтримки, товарів чи послуг Геннадію Тимченку». Ще однією «санкціонованою» компанією стала Pomerol Capital, структура, що діє за дорученням Sister Trust, компанії з довірчого управління активами, яка зареєстрована на Бермудах і, ймовірно, діє від імені та в інтересах Алішера Усманова та його сестри Гульбахор Ісмаїлової. Опинилась у списку санкцій і гірничодобувна компанія Metalloinvest Trading, розташована в кантоні Цуг. Вважають, що вона пов’язана з Алішером Усмановим.