«Відновлення можливе лише за умов стійкої демократії»

1 липня 2022 року жертвою російського ракетного удару став цей житловий будинок у смт. Сергіївка під Одесою на півдні України. Тоді щонайменше 19 людей загинули та ще 38 отримали поранення, включно з шістьма дітьми. Keystone / Str

Портал SWI swissinfo.ch поговорив на Конференції з відновлення України у швейцарському місті Лугано з Генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович Бурич. На конференції вона представила нове покоління досконаліших інструментів моніторингу процесу виконання та дотримання демократичних стандартів, закликавши країни-учасниці Конференції, включно зі Швейцарією, «виконувати свої домашні завдання».

Рада Європи, провідний правозахисний орган Старого світу, базується у Страсбурзі. Вона складається з 46 європейських країн, була створена після Другої світової війни для забезпечення захисту демократії та прав людини, а також зміцнення режиму верховенства закону. Росія приєдналася до Ради Європи в 1996 році. Основним доповідачем по Росії тоді був швейцарський політик Ернст Мюлеманн. Москва була офіційно виключена з РЄ 16 березня 2022 року, після вторгнення в Україну. Марія Пейчинович Бурич – 14-й Генеральний секретар Ради Європи. Колишній заступник прем’єр-міністра Хорватії, вона була обрана на цю посаду в 2019 році.

SWI swissinfo.ch: Починаючи з 24 лютого, два члени Ради Європи – один із них тепер уже колишній – перебувають у стані війни між собою. Як же так сталося, що одна держава-член найважливішої міжнародної організації в категорії захисту демократії та прав людини несподівано нападає на іншу таку ж державу?

Марія Пейчинович-Бурич (Marija Pejčinović Burić). SWI swissinfo.ch / Carlo Pisani

Марія Пейчинович Бурич: Статут Ради Європи зобов’язує всі держави-члени дотримуватися норм і правил миру та єдності. Ми розробили більше двох сотень правових інструментів, щоб це гарантувати. Отже, щойно Росія розпочала свою агресію проти іншої держави-члена Ради Європи, тобто України, ми були зобов’язані виключити її з РЄ. На жаль, це був єдиний доступний для нас варіант збереження наших цінностей. І це перший випадок з моменту створення Ради Європи у 1949 році, коли одна з держав-учасниць лишається членства в ній.

SWI: Росія була членом Ради Європи більше тридцяти років, проте Раді не вдалося зберегти мир. Чи це означає, що РЄ зазнала повного краху?

М.П.Б.: Я б не назвала ситуацію крахом Ради Європи. Це швидше провал колишньої держави-члена РЄ, що відійшла від усіх цінностей і стандартів, яких вона обіцяла дотримуватися при вступі до організації. Але Ви маєте рацію. Ця жахлива війна ставить перед нами безліч питань. Як можна було б уникнути такого конфлікту? Які висновки нам слід зробити? Я думаю, що нам потрібний набагато сильніший механізм раннього попередження щодо розвитку ситуації у країнах, де відбувається дійсний відкат від демократії. У майбутньому нам потрібно діяти набагато раніше, особливо якщо буде очевидно, що конкретна держава відверто ігнорує положення Європейської конвенції з прав людини та інші документи й стандарти.

SWI: Яким чином все це працюватиме на практиці?

М.П.Б.: У Ради Європи є три методи. По-перше, ми розробили і створили загальні стандарти демократії та прав людини для всіх учасників Ради. По-друге, ми стежимо за тим, як дотримуються цих стандартів. І, по-третє, ми допомагаємо державам-членам РЄ виконувати свої зобов’язання, виходячи з зазначених стандартів. Війна Росії проти України показала нам, що можливості в царині вдосконалення моніторингу та надання допомоги у дотриманні норм демократії та прав людини ще не вичерпані. Наприклад, йдеться про допомогу громадянському суспільству країн, які перебувають за межами Ради, наприклад, у Білорусі або тепер і в Росії.

SWI: Зараз у Лугано близько півсотні країн та міжнародних організацій обговорюють заходи щодо надання допомоги Україні в її відновленні. Що необхідно зробити для того, аби конференція пройшла і завершилася успішно?

М.П.Б.: Ефективне відновлення України буде можливим лише в тому випадку, якщо вона доб’ється якісного розвитку та вдосконалення своєї демократії. А це тісно пов’язане з непохитністю демократії як такої і з дотриманням прав людини у всій Європі. Стійкий мир в Україні та Європі можливий лише за умови зміцнення демократії. Саме тут на допомогу і приходить Рада Європи з її стандартами в секторі верховенства закону, захисту прав людини та демократичної участі громадян у політичних процесах.

SWI: Швейцарія є країною, що приймає і організує цю конференцію. Як вона могла б допомогти зробити демократію в Європі більш стійкою?

М.П.Б.: Швейцарія – одна з наших країн-членів, вона знаходиться на передньому фланзі боротьби за зміцнення Ради Європи. Швейцарські експерти та представники вже беруть участь у багатьох наших проєктах, вони проводять гарну роботу. Але Швейцарія також має запитати себе, як можна уникнути в майбутньому ситуації, подібної до тієї, в якій ми перебуваємо зараз, коли держава-член РЄ нападає на іншу і відходить від наших загальних стандартів. Одна з важливих складових моєї відповіді – повне впровадження цих демократичних стандартів спочатку у себе вдома.

SWI: Чи виконала Швейцарія свою домашню роботу?

М.П.Б.: За даними нашого моніторингу Швейцарія входить до числа країн-членів Ради Європи, які найбільше дотримуються стандартів Ради. Однак ми бачимо і проблеми, коли йдеться про дотримання антикорупційних стандартів, особливо стосовно фінансування політичних партій. Також ми бачимо можливості для покращення судової системи: наприклад, було б краще, якби швейцарські судді таки стали незалежними від політичних партій.

SWI: Чи може Російська Федерація в найближчі роки повернутися до сім’ї європейських демократій?

М.П.Б.: Наш статут у цьому питанні абсолютно зрозумілий. Стати членами нашої організації мають право всі європейські держави, в тому числі і Росія. Тобто можливість повернутися є завжди. Рада Європи була заснована після Другої світової війни з метою утворення континенту миру і стабільності. Але щоб повернутися до Ради Європи Росія має провести реформи і стати повністю демократичною країною. І я впевнена, що багато людей у Росії вітали б такий розвиток подій. Саме тому ми вже незабаром почнемо тісно співпрацювати з громадянським суспільством в Росії, таким самим чином, як ми вже співпрацюємо з організаціями громадянського суспільства в Білорусі. Остання не є членом Ради, оскільки вона так і не виконала одну з наших ключових вимог – вона не скасувала смертну кару.