У ситуації війни в Україні МКЧХ стікає фінансовою кров’ю

Говорячи про війну, М. Сполярич підкреслює, що «це — наша найбільша гуманітарна операція, напевно, наймасштабніша в історії МКЧХ». Фото: Женева, 7 червня 2023 року. © Keystone / Salvatore Di Nolfi

У ситуації війни в Україні та катастрофи на греблі Каховської гідроелектростанції Міжнародний червоний хрест — одна з найстаріших у світі та у Швейцарії, одна з найзаслуженіших благодійних і гуманітарних організацій — шукає нових донорів і закликає постійних не стояти осторонь. 

«Я закликаю держави, і особливо великі країни-донори, прийти нам на допомогу і підтримати», — зазначила Мір’яна Сполярич, президент Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) на одній зі своїх нечастих пресконференцій у Женеві, в середу 7 червня. Раніше цього року МКЧХ вже повідомлял, що скоротить свій поточний бюджет з 2,84 до 2,4 млрд швейцарських франків (2,64 млрд доларів), а також скоротить приблизно 1 800 із загальної кількості 22 700 співробітників. Зараз у МКЧХ по всьому світу 350 підрозділів, з них орієнтовно 26 буде закрито повністю, персонал інших буде помітно скорочено.

МКЧХ вже виповнилося 160 років, ця структура трішки молодша за сучасну Швейцарію, але за весь цей час організація ще не зазнавала подібної скрути. Попри всі ці скорочення, МКЧХ, як і раніше, буде відчувати дефіцит фінансування розміром до 400 млн швейцарських франків. «Я звертаюся до всіх великих донорів», — так сказала президент МКЧХ. А хто ж належить до великих донорів? Це насамперед Сполучені Штати, Німеччина, власне Швейцарія, Європейський союз і Велика Британія. «Але, звісно, для нас особливо важлива підтримка якраз Швейцарії, бо решта спонсорів і донорів саме дивляться на те, що робить Конфедерація», — додала М. Сполярич.

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Для офіційного Берна МКЧХ також є вельми важливим партнером, за рахунок громадських швейцарських бюджетів зазвичай формувалася одна третина бюджету цієї організації, який спрямовують на завдання гуманітарної допомоги. Минулого тижня швейцарська газета SonntagsZeitung повідомила, що у цей момент йдеться про умови списання 200 млн швейцарських франків, виділених МКЧХ у період пандемії Covid-19 за рахунок федерального бюджету Швейцарії. Водночас М. Сполярич зазначила, що її організація шукає можливість отримати від Швейцарії додаткові 160 млн франків — понад поточний внесок від країни, і що консультації між МКЧХ та урядом Швейцарії на цю тему ще тривають, а рішення очікується не раніше кінця поточного цього року.

Нова стратегія

Проблеми, з якими стикається Комітет, загалом характерні і для інших представників світового гуманітарного сектора. Неконтрольоване збільшення масштабів витрат пов’язане з інфляцією, з подорожчанням продуктів харчування і товарів повсякденного попиту. Окрім того, падає і ступінь готовності основних меценатів підтримувати гуманітарні структури. Більшість донорів були змушені скоротити свої гуманітарні бюджети спочатку через пандемію, а потім — і через російську агресію. Свою роль відіграють й інші гуманітарні кризи у світі: від Сирії до Ємену та Афганістану. Для порівняння: якщо 2013 року допомоги в усьому світі потребували близько 140 мільйонів людей, то зараз, десять років потому, це число сягнуло 340 мільйонів.

При цьому, здавалося б, і бюджет МКЧХ теж за цей час збільшився більш ніж удвічі. У чому ж проблема? Багато співробітників Червоного Хреста розчаровані тим, який напрямок розвитку обрала ця організація за останнє десятиліття. Минулого тижня швейцарське громадське франкомовне радіо RTS повідомило, що приблизно 2 500 її співробітників підписали відкритого листа до керівництва організації, аби висловити своє невдоволення новою стратегією Комітету. Вони стверджують, що МКЧХ став занадто великим, неповоротким, втративши з поля зору свою основну місію, а саме, захист цивільного населення в зонах конфліктів, відвідування ув’язнених і возз’єднання сімей.

«Я розумію їхнє розчарування і гнів, але наша мета — і наш обов’язок — забезпечити нашу фінансову стабільність і зробити все для того, щоб ми продовжували працювати без перерв», — зазначила М. Сполярич. Вона очолила МКЧХ у жовтні 2022 року. На згаданій пресконференції керівниця також спробувала окреслити загалом контури нової чотирирічної стратегії МКЧХ, яку, як вона очікує, буде ухвалено в листопаді 2023 року. «Ми зосередимо нашу основну увагу на наших основних видах діяльності, на тих галузях, де МКЧХ може мати найбільший вплив і бути найбільш корисним людям», — відзначила М. Сполярич. Йдеться про роботу під час збройних конфліктів, часом просто на лінії фронту, там, куди інші гуманітарні організації часто доступу не мають.

Війна проти України

Говорячи про війну, М. Сполярич підкреслює, що «це — наша найбільша гуманітарна операція і, напевно, наймасштабніша в історії МКЧХ». Зараз у регіоні налічується близько 800 співробітників від цієї організації. Основний обсяг роботи МКЧХ в Україні припадає на відвідування військовополонених з обох сторін. Минулого 2022 року організація кілька разів висловлювала жаль з приводу того, що Київ і Москва не дають співробітникам Червоного Хреста можливості виконувати свою роботу.

Відповідаючи на запитання про те, який вигляд має ситуація сьогодні, М. Сполярич тільки сказала, що «ми рухаємося вперед», але жодних цифр вона не назвала. Руйнування Каховської греблі на контрольованій Росією території південної України і людська та природна катастрофа, що виникла внаслідок цього, стала черговим нагадуванням про необхідність дотримання всіма країнами, які воюють, міжнародного гуманітарного права. На це М. Сполярич вказала особливо. Атаки на об’єкти цивільної інфраструктури чітко заборонені Женевськими конвенціями.

Зараз Київ і Москва голосно звинувачують один одного в руйнуванні греблі. «Але що нас особливо завжди турбує в таких ситуаціях — це утворення гуманітарної катастрофи, яку треба якось приборкати. Подібні трагедії призводять до гуманітарних наслідків, які неможливо одразу розвінчати. Що більше відбуватиметься подібних інцидентів, то менше ми матимемо змоги діставатися до людей в адекватний спосіб, щоб підтримати їх і запобігти масовим стражданням людей», — резюмувала президентка МКЧХ.