Швейцарія збільшила експорт товарів подвійного призначення

У четвертому кварталі 2022 року Швейцарія експортувала в Україну товарів подвійного призначення на 2,7 млн швейцарських франків. У першому кварталі 2023 року такий експорт зріс вже до 4,5 млн. © Keystone / Peter Klaunzer

За даними офіційної статистики, у першому кварталі 2023 року масштаби експорту «товарів подвійного призначення» зі Швейцарії в Україну різко збільшилися. До таких товарів належить промислова продукція, яка може обопільно застосовуватися у військовому і в цивільному контексті. А як тоді щодо швейцарського нейтралітету?

За даними газети Sonntags Zeitung, у четвертому кварталі 2022 року Швейцарія експортувала в Україну товарів подвійного призначення на 2,7 млн швейцарських франків. Тоді як у першому кварталі 2023 року цей показник зріс вже до 4,5 млн франків. До товарів подвійного призначення, ввезених до України, належать, до слова, прецизійні (високоточні) верстати лазерного різання сталевих заготовок, технологія кодування, дизельні електрогенератори. Крім того, нещодавно Державний секретаріат з економічних питань SECO (підрозділ Мінекономіки Швейцарії) надав дозвіл на постачання в Україну обладнання для розмінування загальною вартістю 600 000 франків.

Водночас експорт товарів подвійного призначення в Росію помітно знизився: у першому кварталі 2023 року ці обсяги становили 190 000 швейцарських франків. Відповідно до режиму санкцій, наразі діє заборона на ввіз товарів подвійної функції до Росії, проте не до України. До РФ зі Швейцарії було поставлено запчастини для залізничного транспорту. Обмеження на експорт промислової продукції в Україну поширюються суто на товари або вироби, які «повністю або частково призначені для військових цілей чи для кінцевих військових одержувачів». Такою є норма швейцарського Федерального законодавства. Експорт інших товарів подвійного призначення в Україну, як і раніше, дозволено. 

Така відмінність викликала критику з боку окремих швейцарських політиків, які стверджують, що, згідно з нормами швейцарського нейтралітету, всі сторони, які воюють, мають сприйматися однаково. «Різні правила щодо експорту товарів подвійного призначення в Україну і в Росію юридично допустимі». Така думка, висловлена в інтерв’ю газеті Sonntags Zeitung Евеліною Шмід, професором права Університету Лозанни. «Усі товари, які не мають безпосередньо військового характеру, [до забороненого списку] не належать, тож Швейцарія справді може проводити таку відмінність, але чітко в цивільному секторі економіки».

Як пише NZZ am Sonntag, особливої думки дотримується Брігітта Бек, гендиректор державного швейцарського оборонного холдингу RUAG MRO Holding. Вона зазначила, що ризики, пов’язані з товарами різного призначення, існуватимуть завжди, адже в галузі високих технологій майже все, на кшталт смартфонів чи супутників й дронів, може бути використане у військових цілях. Брігітта Бек скоріше переймається тим, що швейцарський нейтралітет у сегменті постачань військових матеріалів і продукції швейцарського ВПК міг би негативно вплинути на ринкові позиції підприємств вітчизняного оборонного сектору.

«Якщо, наприклад, у конфлікт [в Україні] безпосередньо втрутиться НАТО, і ми більше не зможемо забезпечувати Альянс через наш нейтралітет військовою продукцією, то я буду цим доволі глибоко стурбована», – зазначила нещодавно Брігітта Бек. Її слова викликали різку реакцію з боку політиків насамперед правого політичного спрямування, мовляв, такі слова суперечать офіційній позиції всього уряду країни. Розкритикував її і міністр економіки Гі Пармелен (SVP), мовляв, у його міністерстві такий «політ думок» не практикується. Брігітта Бек вказала, що вона лише «висловлює свою особисту думку».

Гаразд, то що з нейтралітетом?

Нейтралітет Швейцарії у форматі зовнішньополітичної доктрини не є рішенням, ухваленим суто в країні. Це – адаптація ситуації, що виникла внаслідок зовнішнього тиску (Віденський конгрес 1815 року). Сьогодні в практичній площині питання нейтралітету, зрештою, зведене до критеріїв, умов і контролю за поставками продукції ВПК. Федеральна конституція наділяє швейцарський уряд повноваженнями (мандатом, Auftrag, Ст. 185), а парламент ставить перед ним завдання (Aufgabe, Ст. 173) «вживати заходи щодо забезпечення зовнішньої безпеки, незалежності та нейтралітету Швейцарії». І це все.

У Швейцарії немає ні Федерального закону «Про нейтралітет», ні відповідної статті в Конституції. Насправді ж нейтралітет Швейцарії й дотепер регулюється міжнародними документами 1907 року (Гаазькі конвенції), а також Федеральним законом про норми та умови поставок військових матеріалів.

Водночас Швейцарія була і є частиною західного світу з тісною співпрацею з НАТО, а також одним із лідерів глобалізації, залишаючись в межах загально світових господарських зв’язків провідним постачальником озброєнь і військового ноу-хау. Чинна концепція нейтралітету при уважному її аналізі виглядає об’єктивно застарілим конструктом, адже посилення норм закону, які відбулися 2021 року, тепер заважають Швейцарії передавати Україні, приміром, вироблену в Конфедерації техніку для розмінування, оскільки така вважається «товаром подвійного призначення», тобто такою, що може застосовуватися як у цивільних, так і у військових цілях.

Спроби модернізувати концепцію нейтралітету (Мішлін Кальмі-Ре та її ідея «активного нейтралітету», Ігнаціо Кассіс і його пропозиція перейти до певного «коопераційного нейтралітету») нічим не завершилися.

Які ж варіанти залишаються у Швейцарії?

По-перше, у парламенті зараз триває перегляд згаданого Bundesgesetz über Kriegsmaterial. Ідея полягає в тому, що зарубіжні країни зі схожим режимом експортного контролю і зі схожим політичним демократичним устроєм можуть мати право через п’ять років після купівлі здійснювати реекспорт продукції швейцарського ВПК, не питаючи дозволу Берна. В іншому випадку швейцарському ВПК загрожує втрата контрактів і прибутків. 

При цьому Швейцарія могла б спиратися на Резолюцію 377 A Генеральної Асамблеї ООН «Єдність заради миру» (Uniting for Peace) від 3 листопада 1950 року. У ній, зокрема, зазначено: в будь-яких випадках, коли Рада Безпеки через відсутність одностайності серед п’яти постійних членів не в змозі діяти так, як це потрібно для підтримання міжнародного миру та безпеки, Генеральна Асамблея може надати відповідні рекомендації членам ООН, зокрема, й у частині застосування збройної сили. Власне на основі цієї резолюції було організовано втручання сил ООН у Кореї 1951 року.

Відповідне рішення щодо України Генасамблея ООН також ухвалила: 2 березня 2022 року 80% її членів засудили вторгнення Росії в Україну як акт агресії. Процес дебатів ще не завершився, нині (середина травня 2023 року) на користь такого формату висловилися лише профільні комітети обох палат парламенту Швейцарії.

По-друге, у Швейцарії зараз триває суспільна дискусія на тему моральних засад нейтралітету. Йдеться про винесення питання природи швейцарського нейтралітету з вузького коридору – лише основ військово-експортного законодавства – на ширший нормативний простір.

По-третє, не без того, що найближчими роками у Швейцарії пройде референдум про включення до Конституції спеціальної статті «Про нейтралітет». Вже триває збір підписів під відповідною ініціативою, запущеною Швейцарською народною партією (SVP/UDC). Якщо референдум відбудеться і якщо цю пропозицію ухвалять, то швейцарський уряд буде зобов’язаний розробити та подати парламенту на розгляд відповідний законопроект.

А це означає, що експертам у галузях політики, етики, дипломатії, юриспруденції, економіки доведеться нарешті чітко прописати, чим є швейцарський нейтралітет за сучасних умов. Уперше за останні два століття він може фундаментально змінити свою природу. Нейтралітет не буде вже нав’язаним ззовні статусом. Це буде рішення, суверенно прийняте самою Швейцарією за власною ініціативою.

Концерн RUAG MRO Holding Ltd надає Збройним силам Швейцарії найширший спектр послуг, що охоплює, зокрема, технічне обслуговування і ремонт як наземної, так і повітряної техніки (танки, БМП, авіація). Єдиним акціонером RUAG MRO є швейцарський федеральний центр.

Зокрема, вони встановили ціновий максимум на нафту з Росії, щоб зменшити доходи Кремля, які йдуть на фінансування його військової машини. Однак судноплавні компанії, які раптово виникли, як бачимо, допомагають Росії обходити санкції Заходу через треті країни.

Сумнівний бізнес із російською нафтою: швейцарський слід

Судноплавні компанії, які раптово виникли, допомагають Росії обходити санкції Заходу через треті країни. Швейцарія та ще близько чотирьох десятків країн запровадили санкції у галузі торгівлі російською нафтою. Зокрема, вони встановили ціновий максимум на нафту з Росії, щоб зменшити доходи Кремля, які йдуть на фінансування його військової машини. Однак судноплавні компанії, які раптово виникли, як бачимо, допомагають Росії обходити санкції Заходу через треті країни.

Сліди цього так званого «тіньового торгового флоту» ведуть, зокрема, й до Женеви. Такий висновок журналістського розслідування, проведеного швейцарською новинною програмою Rundschau. Увагу журналістів якраз і привернув новачок у женевській судноплавній галузі: компанія Fractal Shipping SA. Заснована в лютому 2022 року, вона буквально миттєво перетворилася на одну з найбільших швейцарських танкерних судноплавних організацій. 

За даними європейської бази даних в галузі судноплавства Equasis, компанія Fractal наразі, тобто менш ніж за рік, вже придбала зо три десятки новітніх нафтових танкерів. Середній вік кожного такого судна: 15 років, що для морської справи вік, як кажуть, «дитячий». Дані про місцезнаходження суден, отримані від компанії Marine Traffic, свідчать, що плавзасоби компанії Fractal завантажують собі нафту в російських портах Чорного моря, Балтики та навіть в Тихому океані, а потім компанія транспортує сировину з Росії до таких держав, як Китай або Індія, які й знати нічого не хочуть про санкції відносно Росії.

Згідно з нормами, на підставі яких реалізується зараз режим санкцій, запроваджений щодо агресора, західні судноплавні компанії можуть вести справи з Росією, але тільки якщо вони в змозі довести, що за нафту вони платять їй тариф, який значно нижчий за рівень світового ринку (максимум 60 доларів за барель замість звичних 80). Дотримання такого цінового порогу контролюється за допомогою компаній-ревізорів, що видають сертифікати про дотримання тарифного обмеження.

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Дотепер вся діяльність таких компаній перебувала в руках західних структур. Але, як виявило дослідження Rundschau, всі судна женевської компанії Fractal застраховані в російській фірмі «Індержстрах». Низка суден також застрахована і західними компаніями. «Індержстрах» також страхує нафтові танкери російської державної судноплавної компанії «Совкомфлот». Такі держави, як Індія, дозволяють цим суднам працювати у своїх територіальних водах і заходити на свої нафтопереробні заводи. Страхових покриттів і гарантій «Індержстраху» їм цілком вистачає. 

Наприкінці квітня 2023 року банк економічних даних S&P Global Commodity Insights, що співпрацює з IMO, морським агентством ООН, виявив, що в російському тихоокеанському порту Козьміно ціновий максимум на сиру нафту, передбачений санкціями, зазвичай, не дотримується. Є дані, що танкер Harmonia компанії Fractal востаннє завантажував російську нафту в цьому порту 4 травня 2023 року. Це доводять супутникові знімки, що є в розпорядженні програми Rundschau.  

Багато інсайдерів і фахівців приписують компанію Fractal до так званого «тіньового флоту», який діє «під радаром» держав Великої сімки в інтересах Росії і заповнює прогалину, що виникла на російському ринку після виходу з нього всіх відомих західних нафтотрейдерів. Усі дані свідчать про те, що Fractal діє в «сірій зоні закону», однак це ще не означає, що діяльність компанії має незаконний характер. Гендиректор Fractal Shipping з журналістами програми Rundschau контакт не підтримав. Кілька письмових і телефонних запитів до компанії, зроблених телеканалом SRF, також лишилися без відповіді.