Українська зернова угода частково зняла напругу продовольчої кризи

Угода була подовжена, попри всі погрози Москви відмовитись від участі у ній. Copyright 2022 The Associated Press. All Rights Reserved.

Угода, що забезпечує експорт продовольства з українських портів на світовий ринок, стала одним із найважливіших факторів протидії продовольчій кризі. Вона була подовжена, попри всі погрози Москви відмовитись від участі у ній. Тепер ООН заявляє, що слід зробити наступний крок та розблокувати експорт російських добрив, припинений у рамках торговельних та фінансових санкцій.

У четвер, 17 листопада 2022 року, Організація Об’єднаних Націй оголосила, що угоду (pdf)Зовнішнє посилання, яка дозволяє Україні експортувати зерно через Чорне море, подовжили ще на чотири місяці. Домовленість під назвою «Чорноморська зернова ініціатива», була укладена за посередництва ООН і Туреччини 22 липня 2022 року після кількох місяців переговорів за лаштунками. Спершу вона діяла протягом 120 днів, тобто до 19 листопада. Далі, як передбачалося, угоду автоматично подовжать, «якщо Росія не прийме іншого рішення».

Профільні аналітики зазначають: ця домовленість критично необхідна для приборкання продовольчої кризи, яка охопила бідні країни світу після посиленої агресії Росії проти України. А також – через пандемію та кліматичні кризи. Окрім того, Росія – найбільший у світі експортер добрив, тоді як Україна – вагомий експортер зерна. Зростання цін на продукти харчування та добрива призвело до гострої зернової нестачі у багатьох бідних країнах Африки та Близького Сходу, які значною мірою залежать від імпорту продовольства.

«Подовження угоди збільшить пропозицію продовольства та добрив на світових ринках, а отже, знизить ціни та скоротить ступінь невизначеності щодо поставок у майбутньому. Це також забезпечить фермерам дохід, який дозволить їм провести посівну у новому сезоні», – каже Моніка Тотова (Monika Tothova), економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO).

Через недостатню пропозицію на ринку та високі ціни на добрива, ООН побоюється, що поточна продовольча криза може продовжитися і у наступному 2023 році, завдавши удару по найбільш вразливим країнам, таким як Сомалі, Ємен або Афганістан. Тобто по країнам з фактично відсутньою державністю, які неспроможні самостійно забезпечувати себе харчами.

У березні 2022 року ціни на зерно досягли, згідно індексу продовольчих цін FAO, історичного максимуму. Однак літня зернова угода сприяла різкому зниженню цін на продовольство. За даними ООН, з українських портів від 3 серпня 2022 року до сьогодні вивезлиЗовнішнє посилання близько 11,2 мільйона тонн зерна, переважно кукурудзи та пшениці. Основними пунктами призначення були Іспанія, Туреччина та Китай. Судна, зафрахтовані Всесвітньою продовольчою програмою ООН, відправляли насамперед до країн, яких безпосередньо торкнулася гуманітарна криза, як Ємен, Судан чи Афганістан.

Москва неодноразово скаржилася, що укладена за посередництва ООН домовленість не забезпечила виконання «російської частини угоди». Нагадаємо: в день її підписання між Росією та ООН було укладено обопільний пакт, який зобов’язує ООН забезпечити експорт і російського зерна та добрив. Бо через економічні санкції, накладені на Росію, постачання добрив було заморожено. Термін дії цього документу – три роки.

«Працювати з Росією надзвичайно складно. Сировинні трейдери неохоче ведуть бізнес у Росії, логістика там дуже заплутана, і навіть якщо хтось і захоче укласти угоду щодо добрив, то доведеться ще знайти банк, готовий її профінансувати. У Швейцарії таких банків немає. Те ж саме – зі страховиками та судновласниками». Про це нам у Женеві розповідає Флоренс Шурх (Florence Schurch), генеральний секретар Швейцарської асоціації торгівлі та судноплавства (Swiss Trading and Shipping Association STSA). «Зернові трейдери не наважуються зараз брати на себе репутаційні ризики, пов’язані з веденням бізнесу з Росією», – додає вона.

Проте подовження угоди стало для сировинних трейдерів гарною новиною. Вони змогли обробити понад половину з 22 мільйонів тонн зерна, яке застрягло в українських портах після початку військової агресії Росії проти України. Офіційний Київ сподівався, що угоду подовжать ще на рік, а не на чотири місяці. Проте не склалося. «Така невизначеність пов’язана із війною. Навіть якби договір й подовжили на рік, все одно ніхто не зміг би гарантувати, що він діятиме і за тиждень. Адже все може змінитися, при тому дуже швидко», — каже Флоренс Шурх.

Зерно проти добрив

Наприкінці жовтня 2022 року Москва призупинила свою участь у зерновій угоді ООН, заявивши, що українські безпілотники нібито атакували її Чорноморський флот, розташований у Криму. Проте за кілька днів Кремль таки відновив свою співпрацю через тиск ООН, України та Туреччини. В інтерв’ю швейцарській газеті Le TempsЗовнішнє посилання в середу, 16 листопада 2022 року, Постійний представник Росії при ООН у Женеві Генадій Гатілов вкотре висловив невдоволення цією домовленістю. Мовляв, український експорт продовольства – здебільшого задля фінансування потреб ЗСУ, а не задля того, аби нагодувати голодуючих усього світу, при цьому Росію «відсунули убік».

У рамках зернової угоди Росія вимагає, щоб вона змогла знову експортувати аміак, важливий інгредієнт для виробництва добрив, трубопроводом у бік Чорного моря. При цьому трубопровід проходить на півдні України, мало не повторюючи там лінію фронту. Нагадаємо, нещодавно Росія відвела свої війська з правого берега Дніпра та залишила місто Херсон, яке, як повідомляє SRF, стало після кількох місяців російської окупації, «тінню себе в минулому». Агентство ReutersЗовнішнє посилання повідомляло, що переговори з Росією з цього питання тривають. Міністерство закордонних справ РФ підтвердило, що Москва «виявляє певний прогрес щодо розгляду своїх скарг у зв’язку з експортом російських зерна та добрив».

Російська сторона заявила також, що вона очікує вирішення всіх питань протягом наступних чотирьох місяців. Лишається питання: чому ж Москва не вийшла з угоди, яку вважає несправедливою? «Можливо, Росія отримала певні залаштункові завіряння в тому, що ООН і європейські країни домагатимуться послаблення режиму блокування експорту російських добрив», – говорить Річард Гоуен (Richard Gowan), представник ООН у Міжнародній кризовій групі (International Crisis Group), аналітичного центру штаб-квартири у Нью-Йорку. За словами чиновника, західні країни також зацікавлені, аби російські добрива були доступні на ринку, бо світове сільське господарство залежить від них.

Дипломатія ООН

У четвер, 17 листопада 2022 року, генсек ООН Антоніу Гутерріш (António Guterres) та Ребека Грінспан (Rebeca Grynspan), генсек Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UN Conference on Trade and Development), заявили, що наступним кроком має бути «усунення перешкод на шляху експорту російських продуктів харчування та добрив». Нагадаємо, 11 листопада 2022 року в штаб-квартирі ООН у Женеві відбулися конфіденційні переговори між делегацією високого рівня на чолі із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Вершиніним та високопосадовцями ООН. Дипломати обговорили кроки, які слід зробити для полегшення проведення платежів, страхування вантажів та доступу до портів ЄС зерна й добрив із Росії.

Але є й інша причина, яка б теж могла спонукати Росію не виходити з чорноморської зернової угоди. «Я не думаю, що Росія хоче виглядати так, ніби вона морить голодом весь Глобальний Південь», – говорить Річард Гоуен. З самого початку своєї агресії Москва мала неявну підтримку з боку багатьох африканських, латиноамериканських та азіатських країн, які утрималися під час ключових голосувань в ООН, пов’язаних з агресією Росії. «Якби Росія знехтувала угодою, то могла би зіштовхнутися з серйозним дипломатичним ударом з боку Півдня», – каже Річард Гоуен, додаючи, що збереження угоди – це спосіб для Путіна зміцнити свої відносини з президентом Туреччини Ердоганом, чиєї допомоги він так потребує.